Учасники АТО

Мукомелець Руслан Аркадійович 23.03.1974 року народження . Народився в багатодітній родині сім’ї колгоспників в селі В.Селища . Закінчив В.Селищанську загальноосвітню школу, Професійно-технічне училище №8. Відбув строкову службу в армії. Після армії працював в Соснівському ДЛГ. Призваний на військову службу в зону АТО  влітку  2015 року. В січні 2016 року життя трагічно обірвалося. Куля снайпера влучила у воїна16.01.2016 року в с. Широке,Луганської області. Поховали Руслана Аркадійовича 20.01.1916 року. На похорон прийшли жителі селища , військовослужбовці ,з якими проходив службу загиблий ,волонтери,місцева влада. Відправу над загиблим здійснювали три священники ,на вшанування пам'яті загиблого звучав військовий оркестр, лунав салют ,прозвучав Гімн,висловили вдячність волонтери. Його поховали в рідному селищі. Він був щирим, чесним і сміливим хлопцем! Жителі селища пишаються героєм! От тільки шкода, що Україна втрачає кращих хлопців .... Дай Боже, що б їх смерті не були даремними!

 

 

 

Саюк Микола Олександрович (позивний Француз) ( 22.12.1987– 01.11.2016)

 

 

 

   Микола Олександрович Саюк (позивний Француз) народився 22.12.1987 року у місті Дубно Рівненської області. Після смерті батька, тоді Миколі  виповнилося чотири роки, сімя переїхавла  жити до села Адамівка Березнівського району. Закінчив 9 класів Соснівської  школи  і в той же рік вступив до вищого професійного училища №7, де здобув одразу дві спеціальності: кам’янщика та повара.
Мати виховала чесну, справедливу та добру людину. Хлопця любили та поважали односельці.  Коли Микола  підріс, працював на будівництві. З 2012 року був директором ТОВ «ТВК «Меркурій» у Києві (оптова торгівля).

Захоплювався  полюванням та риболовлею.
Коли  повстала Україна, Микола Олександрович не міг спокійно сидіти вдома. З січня 2015 – активний учасник Майдану, брав участь в боях, зокрема на Грушевського та Інститутській у кривавий четвер. Неодноразово на Майдані був поранений (в обидві ноги гумовими кулями від Беркуту та у шию ножем від тітушки).
В АТО з самого початку,  пішов добровольцем. У грудні 2014 року підписав контракт до закінчення особливого періоду.
Сержант, командир відділення зв’язку взводу управління мінометної батареї 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ї окремої гірсько – штурмової бригади.
Загинув 1 листопада 2016 року (у проміжок 23.30 – 0.00 год.) біля села  Славне Мар’їнського району Донецької області, внаслідок детонації боєприпаса у каналі ствола міномета.
У нього залишилися мати, сестра та дружина, шлюб з якою був зовсім недовгим.
Микола Саюк – Патріот України з великої літери, воїн та захисник,  який  любив свою Батьківщину.
Похований  в с. Адамівка, Березнівського району.